№30, ЖОВТЕНЬ, 2008 РОКУ                        ПОЛІТИЧНА, ЦИВІЛЬНА Й ЛІТЕРАТУРНА ГАЗЕТА. ВИХОДИТЬ З 8(21) ЖОВТНЯ 1917 Р. ВІДНОВЛЕНА Й ОНОВЛЕНА В 1991 Р.                        №30, ЖОВТЕНЬ, 2008 РОКУ
Редакція:
Алена Голуб - головний редактор (golub@ibkby.com), Алесь Груша, Микола Максимович, Ліза Бігун, Катерина Вовк,
Петро Силко - директор і засновник (silko@ibkby.com), Михась Скрыпка,  Павло Ходос, Ирина Павлина, Яніна Шелест,
Соня Цвирко - технічний редактор, Алесь Шипуля - адміністратор сайту (admin@ibkby.com).
По всім питаннях, що цікавлять Вас, пов'язаним з опублікуванням статей,
віршів і інших невеликих літературних творів, можете звернутися:
за адресою: 220039, м. Мінськ-39, вул. Авакяна, 38 - 59; по телефоні/факсу: (017) 220-67-56; на електронні адреси: belkr@ibkby.com, b.krinica@tut.by.
Автори статей відповідають за вірогідність фактів, цитат, чисел, дат, власних імен, географічних назв і іншої інформації,
що викладається в матеріалах. Редакція може помістити матеріали на сайті, не розділяючи точки зору авторів.
За поміщені на сайті матеріали редакція гонорари не виплачує, прислані рукописи не рецензує й не повертає їх назад авторам.
З питань, пов'язаним з рішенням різних соціальних проблем, можете звертатися в
Білоруську громадську організацію соціального розвитку й співробітництва (БГОСРС).
Електронна адреса: bposdc@tut.by
Інформація на сайті: http://bposdc.at.tut.by
ВIД РЕДАКЦII
У добру годину
Білоруська Криниця...
Увага, КОНКУРС!
До уваги читачів!
ТЕМА НОМЕРА
Тисяча двадцятиліття
Водохрещення  Київської Русі
Алена ГОЛУБ
Постріл Аврори по Білому Дому
Павло ХОДОС
ПОЛIТИКА
Затишшя перед ...
конструктивним діалогом
Микола МАКСИМОВИЧ
Саміт СНД у Бішкеку
Олесь ГРУША
Неважливо, як голосують -
важливо, як рахуватися
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ
Цирк на дроте!
Галина СЧАСТНАЯ
ЕКОНОМIКА
Треба сподіватися на краще,
а готуватися до гіршого
Михась СКРИПКА
Енергетичний марафон
Петро СИЛКО
Чи потрібна білорусові земелька?
Валентина КУЛИК
Бізнес бізнесу різниця!
Людмила ТКАЧЕНКО
СУСПIЛЬСТВО
Буває, що й ведмідь літає
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ
Ситий голодного не розуміє
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
Нехай кожний цвіркун
знає свій шісток!
Тетяна САМСОНОВА
КУЛЬТУРА
По хвилях моєї пам'яті
Катерина ВОВК
Прости й відпусти
Ірина ПАВЛИНА
Пісня першої любові
Ліза БІГУН
РIЗНЕ
Молода людина ,
поступитеся місцем...
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
Спілкуйтеся собі на здоров'я
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
Футбол: Білорусь - Англія
Петро СИЛКО
Rambler's Top100
Із дворіччям виходу ІБК
редакцію поздоровили:

Алик ПИЛЬГРАМ (США)
Андріс ЛАВИНШ (Латвія)
Антон МАРЧУК (Україна)
Антоні й Мери МЕУС (Франція)
Артурас ПЕТЕРС (Литва)
Божена ВОНДРАЧКОВА (Чехія)
Валентин СУРМАЧ (Австралія)
Валентина КУЛИК (Білорусь)
Вероніка ДЕЕВА (Білорусь)
Вика ТУРГАЛЕЕВА (Німеччина)
Віктор ДРАГУНІВ (Білорусь)
Віктор РУДЕНОК (Білорусь)
Вікторія КУРКЕ (Естонія)
Вікторія УСС (Росія)
Винцук ЛАМЕЙКА (Литва)
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Витовт ЮРЧИК (Великобританія)
Владимир ЦАРИК (Білорусь)
Ганна КОБЕЦЬ (Білорусь)
Джоель КАТОНА (Канада)
Дмитро ГУЛЕГИН (Німеччина)
Ельза СТРАВИНСОН (Швеція)
Жанна ФЕДОРОВА (Білорусь)
Збігнев ЛИНКЕВИЧ (Польща)
Лариса МИРОШНИЧЕНКО (Білорусь)
Леонід МИСЬКО (Казахстан)
Людмила ТКАЧЕНКО (Білорусь)
Луїза БОВЕР (Голландія)
Марія САПРОНОВА (Франція)
Марися ЮРЧИК (Великобританія)
Марек ХОМЧЕК (Польща)
Микола САРАПЕНЯ (Канада)
Михась ГУЧОК (Бельгія)
Миша ГОЛЬДБЕРГ (Ізраїль)
Моніка ПЕЛЬВЕРС (Голландія)
Микола КОРНИЛОВИЧ (Австралія)
Олена НИКИТЮК (Німеччина)
Петра БОНЕВА (Чехія)
Петро РОМАНОВСКИЙ (Польща)
Пятрас НОРВАЙШ (Литва)
Савелій ТИТОВ (Росія)
Семен РОЙЗМАН (Ізраїль)
Семен ФРИДЗОН (США)
Сергій ВАЛЬКОВИЧ (США)
Сергій НЕМЕРОВСКИЙ (Україна)
Софія БЛИЗНЮК (Україна)
Чеслав ЮРГЕЛЕВИЧУС (Литва)
Юрате ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Юрген СТИУЛС (Швеція)
Ян БЕЛЯВСКИЙ (США)
Яніна ТОМИЛЬЧИК (Бельгія)
Янис ТУМАЛИС (Латвія)
Пісня першої любові
Ліза БІГУН

       Дорогі читачі, після появи в ІБК повідомлення про те, що ми припиняємо друкувати статті про лауреатів міжнародного конкурсу пісні "Премиум - 2006" у  нашу редакцію прийшло дуже багато листів. У них Ви пишіть, що це рішення є помилковим і просите продовжити такі публікації. Я не знаю, яке рішення прийме редакція по цьому питанню, але я виконую Ваше прохання й пропоную Вашій увазі статтю про чудового композитора Арно Бабаджаняне. Арно Арутюнович Бабаджанян народився 21 січня 1921 року в Єревані. У родині майбутнього композитора не було професійних музикантів, щоправда, батько - викладач математики - відмінно грав на флейті. Уже в 3-4 року Арно намагався сам грати на старій гармоніці. Перша зустріч Бабаджаняна зі справжнім композитором відбулася ще в дитячому садку. У майбутньому Арно Бабаджанян часто розповідав про цю зустріч: - "Один раз до нас прийшов відвідувач. Ця людина попросила нас проспівати, щоб зрозуміти - у кого є слух. Я теж проспівав, при цьому - ляскав під ритм. Ця людина послухала й сказала, що мені треба зайнятися музикою. А пізніше я довідався, що цієї людини кликали Арам Ілліч Хачатурян". - Перший свій твір "Піонерський марш" майбутнього композитора написав в 9 років. В 1928 році Бабаджанян виявився в групі обдарованих дітей при Єреванській консерваторії. В 1933 році на республіканському конкурсі молодих музикантів він одержав перший приз, чудово виконавши "Четвертий сонет" Бетховена й "Рондо капричіозо" Мендельсона. В 1938 році Бабаджанян переїхав у Москву й надійшов відразу на останній курс музичного училища ім. Гнесиных, закінчивши його по класі фортепіано й класу композиції. В 1947 році Арно Бабаджанян екстерном закінчив композиторський факультет Єреванської консерваторії, а в 1948 році - Московської консерваторії по класі фортепіано. З 1950 року Бабаджанян викладав у Єреванській консерваторії. Багато уваги їм було приділено й твору музики в самих різних жанрах - "Героїчна балада" для фортепіано, концерти для скрипки й віолончелі, фортепіанної тріо, квартет, присвячений пам'яті Дмитра Шостаковича. Але, звичайно, доленосним жанром для композитора стала пісня: "Пісня першої любові" і "Єреван" (з кінофільму "Пісня першої любові", 1951 рік) швидко знайшли популярність. В 1956 році Арно Бабаджанян переїхав у Москву. Багато й плідно композитор співробітничав з поетом Робертом Рождественським і співаком Муслимом Магомаевым. Результатом такого співробітництва були пісні "Корольова краси", "Блакитна тайга", "Посміхнися", "Будь із мною", "У неждану годину", "Зустріч", "Спогад", "Поклич мене", "Загадай бажання", "Дякую тобі" і "Весілля". Феноменальний успіх випав і на частку пісень, написаних у співдружності з Євгенієм Євтушенко ("Не поспішай", "Чортове колесо", "Твої сліди"), з Андрієм Вознесенськом ("Рік любові", " Москва-Ріка", "Поверни мені музику") і з Леонідом Дербеневым ("Краще місто землі"). Чимало зроблено геніальним композитором і в області інструментального джазу, музично-театральних жанрів. Саме їм написані мюзикли "Дядько Багдасар", "Наречена з Півночі", "У горах моє серце". Пісні Бабаджаняна відрізняються оптимістичним сприйняттям життя, відкритою, довірчою інтонацією, яскравою мелодією. Вершиною визнання заслуг Арно Бабаджаняна стали звання Народного артиста СРСР (в 1971 році) і Державна премія СРСР (в 1981 році). Умер Арно Арутюнович 11 листопада 1983 року. На честь композитора відкритий і діє "Фонд пам'яті Арно Бабаджаняна", керують яким його син композитор, співак і актор Ара Бабаджанян (Президент фонду) і поет, журналіст, співак Володимир Попков (Генеральний продюсер). Цей Фонд підтримує молоді таланти. Він організує не тільки вечори, але й щорічні Фестивалі музики Арно Бабаджаняна. Відкриваючи один з них, відомий поет Андрій Дементьєв сказав: "Я багато працював з Бабаджаняном, це був настільки закоханий у життя людина, у ньому було стільки гумору, людяності, що й сама музика народжувалася із цієї доброти. У нього було інтуїтивне почуття прекрасного. Арно Бабаджанян на все часи залишився композитором світла й радості". Я повністю приєднуюся до цих слів знаменитого російського поета. До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі друзі!



Прости й відпусти
Ірина ПАВЛИНА

       Дорогі читачі ІБК, виконую Ваше прохання й пропоную Вам статтю про життя й творчість відомого російського композитора Ігоря Ніколаєва. Ігор Юрійович Ніколаєв народився 17 січня 1960 року в місті Холмське (Росія, острів Сахалін) у родині поета Юрія Ніколаєва. В 1974 році Ігор Ніколаєв закінчив музичну школу по класі скрипки й надійшов у Сахалінське Музичне училище по класі теорії музики. В 1975 році Ігор Ніколаєв з Южно-Сахалинська виїхав у Москву, де продовжив своє навчання в Музичному училищі при Московській Консерваторії ім'я П.И.Чайковського. В 1978 році в Ігоря Ніколаєва і його дружини Олени народилася дочка Юлія. З 1980 року Ігор Ніколаєв працював музикантом і займатився аранжуванням в ансамблі Алли Пугачовій "Рецитал". В 1980 році він закінчив Московський Інститут Культури (естрадне відділення, клас композитора Ігоря Бриля). В 1983 році Алла Пугачова виконала пісні "Айсберг" і "Розповідайте, птаха", написані для неї Ігорем Ніколаєвим. В 1985 році на телевізійному конкурсі "Пісня року" відбулася прем'єра пісень Ігоря Ніколаєва: "Поромник" у виконанні Алли Пугачовій і "Комарова" у виконанні Ігоря Скляра. В 1986 році Ігор Ніколаєв почав сольну кар'єру з пісні "Млин". У цьому ж році вийшов альбом Алли Пугачовій "Щастя в особистому житті" з піснями Ніколаєва. В 1987 році вийшов перший сольний альбом Ігоря Ніколаєва "Млин". У цьому ж році Ігор Ніколаєв і Алла Пугачова зробили гастрольні тур по Японії за запрошенням зірки японської естради Токико Като, у виконанні якої пролунала композиція Ігоря Ніколаєва "100 друзів" (японською мовою ). В 1988 році Ігор Ніколаєв виконав пісню "Королівство Кривих Дзеркал" на заключному концерті телевізійного фестивалю "Пісня року". Її автори, Ігор Ніколаєв і Павло Жагун, були нагороджені дипломами фестивалю. Також в 1988 році Ігор Ніколаєв був у Швеції, де разом з дуетом "Roxette" вів фінальну частину церемонії присвоєння шведської національної музичної премії "Grammіs". В 1989 році Ігор Ніколаєв у складі групи композиторів взяв участь у радянсько-американському проекті, у рамках якого зірка американської музики Синди Лаупер приїжджав у Радянський Союз і записав разом з Ігорем Ніколаєвим композицію "Cold Sky" ("Холодні Небеса"). Крім того, Ігор Ніколаєв взяв участь у зйомках Стокгольмського телебачення в програмі Якоба Далина й записав дует з Лиз Нильсон. Згодом ця композиція ввійшла в альбом Ігоря Ніколаєва "Фантастика" і вийшла окремим тиражем у Швеції. У Швеції вийшли  пластинки Ігоря Ніколаєва "THE KІNGDOM OF THE CARNІVAL MІRRORS" і Томми Корберга "JULEN AR HAR" з музикою, написаної Ігорем Ніколаєвим. На "GLOBE ARENAS" у Стокгольмі  Всесвітній юнацький хор ЮНЕСКО виконав кантату на музику Ігоря Ніколаєва й Бенни Андерсона (АВВА). У цьому ж році вийшли альбоми Ніколаєва "Королівство Кривих Дзеркал" і "Фантастика". В 1990 році вийшов дебютний альбом Ігоря Ніколаєва й Наташі Корольовій "Жовті тюльпани", з якої почалося багаторічне творче співробітництво. В 1991 році вийшов їхній спільний альбом "Мис Розлука", а на наступний рік альбом "Дельфін і Русалка". У листопаді 1992 року в Спортивному Комплексі "Олімпійський" пройшла прем'єра програми Ірини Алегровій "Не лети любов", що складається переважно з пісень Ігоря Ніколаєва. В 1992 році Ігор Ніколаєв одержав Національну Російську Музичну премію "Овація" у номінації "Альбом року". В 1994 році вийшов альбом "Малинове вино" і альбом Наташі Корольовій "Шанувальник". В 1995 році Ігор Ніколаєв одержав Національну Російську Музичну премію "Овація" у номінації "Композитор року". У цьому ж році Ігор Ніколаєв написав пісні "Канарка" і "Телеграма" і вийшли альбоми "Вип'ємо за любов" і "Конфетті". В 1996 році Ігор Ніколаєв взяв участь у компанії "Голосуй або програєш" у підтримку передвиборної кампанії Бориса Єльцина. В 1997 році в Нью-Йорку, у залі "Мэдисон Сквер Гарден" пройшла прем'єра програми Ігоря Ніколаєва й Наташі Корольовій "Дельфін і Русалка". У концерті взяла участь Діана Гурцкая з пісень Ігоря Ніколаєва "Чарівне скло". У цьому ж році Ігор Ніколаєв одержав Національну Російську Музичну премію "Овація" у номінації "Поет року" за пісню, що він присвятив пам'яті свого батька. Тоді ж вийшов альбом "П'ятнадцять років. Кращі пісні" і альбом Наташі Корольовій "Діаманти зліз". 17 січня 1998 року, у свій День Народження, Ігор Ніколаєв улаштував свій творчий вечір у концертному залі "Росія", що пройшов з оглушливим успіхом і став одним з найгучніших подій року. У цьому ж році вийшов альбом Ігоря Ніколаєва з піснями, виконаними на своїх творчих вечорах. В 1999 році в концертному залі "Росія" пройшов великий сольний концерт Наташі Корольовій, у якому Ігор Ніколаєв виступив як продюсер і автор пісень. У цьому ж році Ігор Ніколаєв одержав Національну Російську Музичну премію "Овація" у номінації "Композитор року". Тоді ж у рамках телевізійного фестивалю "Пісня року" Ігорю Ніколаєву була вручена Премія ім. Исаака Дунаєвського за великий внесок у розвиток пісні. В 2000 році вийшов альбом Ігоря Ніколаєва "Розбита чашка любові". Указом Президента Російської Федерації Володимира Путіна від 11 жовтня 2001 року Ігорю Ніколаєву було привласнене звання Заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації. У цьому ж році Ігор Ніколаєв і Діана Гурцкая одержали Національну Російську Музичну премію "Овація" у номінації "Дует року". Тоді ж Ігор Ніколаєв став лауреатом премії "Золотий Грамофон-2001" і вийшов його альбом "Сама рідна". В 2002 році вийшов його альбом "Прости й відпусти", а в рамках телевізійного фестивалю "Пісня року" Ігорю Ніколаєву була присуджена премія "Кращий композитор року". У березні 2003 року в Кремлівському Палаці З'їздів Ігор Ніколаєв провів свої чергові творчі вечори "Мільйон гарних жінок", за участю самих яскравих зірок російської естради. От такими є основні життєві й творчі моменти життя цього молодого й ще сповненої енергії й сил чудового російського композитора! До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі ІБК!
По хвилях моєї пам'яті
Катерина ВОВК

       Дорогі читачі ІБК, по Ваших проханнях розповідаю про життя й діяльність чудового композитора Давида Федоровича Тухманова. Тухманов народився в Москві 20 липня 1940 року. Його батько, Тухманов Федір Давидович, працював інженером, а мати, Карасева Віра Анатоліївна, була музикантом, дитячим композитором. Давид почав свої заняття музикою в раннім дитинстві під керівництвом своєї матері (перший самостійний музичний добуток він створив ще в 4- літньому віці), а потім надійшов у музичну школу ім'я Гнесиных у клас фортепіано. Сама Олена Гнесина брала участь у долі Давида й усіляко заохочувала його прагнення складати музику. Першими досвідами були п'єси для фортепіано, вокальні добутки - романси, балади. Починаючи з 7- го класу школи, проходили регулярні заняття по композиції й теорії музики із чудовим музикантом Львом Миколайовичем Наумовим.  В 1958 році після закінчення музичної школи Тухманов надійшов на композиторське відділення музично-педагогічного інституту ім'я Гнесиных, що закінчив в 1963 році. Дипломною роботою композитора була ораторія для хору, оркестру й солістів "За далечінню далечінь" на уривки з поеми Твардовського, а також цикл балад і романсів на вірші Генріха Гейне в перекладі російських поетів. Після закінчення інституту Тухманов був покликаний в армію, служив в Ансамблі Пісні й Танцю Московського військового округу, де керував оркестром. Композитор почав працювати в жанрі пісні в 60- е роки. Його добутки виконувалися естрадними співаками, звучали по радіо. Пісні Тухманова "Остання електричка", "Я люблю тебе, Росія", "Як прекрасний цей світ",  "Гуцулочка" і інші сталі відомими й дуже популярними. В 1972 році композитор був визнаний гідним Премії Московського Комсомолу за пісні цивільної теми - "День без пострілу", "Ми більша родина", "Земля чорна" і інші. В 70- е роки Тухманов створив ряд пісень, що стали всенародно популярними: "Вічна весна", "Наші улюблені", "Східна пісня", "Білий танець", "Притягання Землі", "Солов'їний гай", "Батьківщина моя", "Ці очі навпроти", "Моя адреса - Радянський Союз" і "Ненаглядна сторона". Ці пісні звучали як у виконанні найвідоміших  співаків, так і початківців свою кар'єру молодих виконавців, до яких Тухманов ставився з більшою увагою, вірячи в їхнє майбутнє, часто розділяючи з ними перші труднощі. Серед цих імен були В.Ободзінський, Н.Бродская, Л.Лещенко, В.Леонтьев і А.Барікин.
       В 1973 році був випущений перший авторський диск Тухманова "Як прекрасний цей світ ", у якому композитор уперше спробував об'єднати пісні в один альбом і де пролунали голосу нових молодих виконавців. А через два роки з'явився знаменитий диск Тухманова "По хвилі моєї пам'яті", написаний на вірші класичних поетів за участю молодих, ще невідомих у той час співаків, де повною мірою  була здійснена ідея альбому - сюїти із застосуванням нових музичних засобів. В 1977 році Тухманову була присуджена Премія Ленінського Комсомолу за пісню "День Перемоги" і цикл "Військові пісні" на слова Харитонова. В 1980 році Тухманов був нагороджений орденом Дружби Народів, а в 1983 році композиторові було привласнене звання Заслуженого діяча мистецтв РСФСР. В 80- е роки Тухманов продовжує займатися пісенною творчістю, працюючи з відомими виконавцями: И.Кобзоном, С.Ротару, В.Леонтьевим, Л.Сенчіной, С.Захаровим, а також з популярними ансамблями "Веселі хлопці" і "Самоцвіти". У той час з'явилися дуже популярні пісні "Дамо кулю земний дітям", "Олімпіада - 80", "Лелека на даху", "Чисті ставки" і "Даремні слова". Для запису свого альбому Тухманов створив групу "Москва", солістом якої був Микола Носків. Наприкінці 80-х років композитор керував популярною групою "Електроклуб", до складу якої входили І.Аллегрова, И.Тальков і В.Салтіков. В 1989 році в співдружності з відомим дитячим поетом Юрієм Энтиным був написаний мюзикл "Багдадський злодій", прем'єра якого відбулася в 1990 році в московському театрі "Сатирикон". З 1995 року після перерви, пов'язаного з перебуванням у Німеччині, Тухманов починає активно працювати над дитячими музичними проектами, створюючи репертуар для дитячих ансамблів, хорів і театральних шоу. Разом з Ю.Энтиным написані пісенні цикли "Золота гірка", "Про багатьох шестиногих", " Бяки-Буки", " Страхіття-Парк", "Гоголь-Моголь-Дискотека", "Гра в класики", які були видані в нотних збірниках, на компакт-дисках і на аудіокасетах. Тухманов написав гімн дитячого фестивалю мультфільмів "Золота рибка". В 1998 році Тухманова запросили написати музику для Всесвітніх Олімпійських Юнацьких Ігор у Москві. Таку ж роботу він провів у подібній акції й у червні 2002 року. В 2000 році композитор відзначив свій 60-літній ювілей більшими авторськими концертами в концертному залі "Росія" за участю багатьох зірок вітчизняної естради. Тоді ж йому було привласнене звання Народного Артиста Росії. Тухманов є кавалером почесного знака Російського Фонду Суспільного Визнання. У червні 2003 року йому була присуджена Державна премія Російської Федерації в області естрадного мистецтва. Восени 2001 року відбулася прем'єра спектаклю "Мадлен, спокійно!", музику до якого Тухманов написав спеціально для Людмили Гурченко. У червні 2003 року в московському театрі Сатири відбулася прем'єра комедії "Занадто одружений таксист", музика до якої була написана Тухмановым. В 2002 році для святкування Дня Слов'янської Писемності й Культури в м. Новосибірську композитор створює ораторію "Легенда про Єрмака" для великого хору, солістів і оркестру. Тухманов брав участь у музичному оформленні святкування Дня незалежності Росії на Червоній площі в Москві в 2003 і 2004 роках. В області камерної музики композитором створені цикли балад і романсів "Квадратні віконця" на вірші Інокентія Анненського, "Сон Себастиана" на вірші австрійського поета Георга Тракля, а також поема для скрипки й оркестру "Свята ніч". Однієї з оригінальних робіт Тухманова була музично-поетична програма "Танго снів Бориса Поплавського". В 2004 році на сцені Державного Кремлівського палацу пройшли авторські концерти композитора "Притягання любові". Наприкінці 2005 року Тухманов закінчив роботу над своєю оперою "Катерина Велика" (лібрето Ю.Ряшенцева й Г.Полиди). У цей час Давид Федорович Тухманов живе й працює в Москві.
       До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі ІБК!
КУЛЬТУРА
Розділ представляє Олесь Груша

       У цьому розділі редакція ІБК по численних проханнях читачів знову продовжує публікацію статей про лауреатів міжнародного фестивалю "Міленіум - 2000" у жанрі естрадної пісні. Катерина Вовк у статті "По хвилях моєї пам'яті" розповідає про творчість видатного російського композитора Давида Тухманова. Стаття Ірини Павлиною "Прости й відпусти" присвячена іншому лауреатові цього фестивалю, дуже популярному композиторові й виконавцеві Ігорю Ніколаєву. Про творчість видатного композитора Арно Бабаджаняна говориться в статті Лізи Бігун  "Пісня першої любові".