№30, ЖОВТЕНЬ, 2008 РОКУ                        ПОЛІТИЧНА, ЦИВІЛЬНА Й ЛІТЕРАТУРНА ГАЗЕТА. ВИХОДИТЬ З 8(21) ЖОВТНЯ 1917 Р. ВІДНОВЛЕНА Й ОНОВЛЕНА В 1991 Р.                        №30, ЖОВТЕНЬ, 2008 РОКУ
Редакція:
Алена Голуб - головний редактор (golub@ibkby.com), Алесь Груша, Микола Максимович, Ліза Бігун, Катерина Вовк,
Петро Силко - директор і засновник (silko@ibkby.com), Михась Скрыпка,  Павло Ходос, Ирина Павлина, Яніна Шелест,
Соня Цвирко - технічний редактор, Алесь Шипуля - адміністратор сайту (admin@ibkby.com).
По всім питаннях, що цікавлять Вас, пов'язаним з опублікуванням статей,
віршів і інших невеликих літературних творів, можете звернутися:
за адресою: 220039, м. Мінськ-39, вул. Авакяна, 38 - 59; по телефоні/факсу: (017) 220-67-56; на електронні адреси: belkr@ibkby.com, b.krinica@tut.by.
Автори статей відповідають за вірогідність фактів, цитат, чисел, дат, власних імен, географічних назв і іншої інформації,
що викладається в матеріалах. Редакція може помістити матеріали на сайті, не розділяючи точки зору авторів.
За поміщені на сайті матеріали редакція гонорари не виплачує, прислані рукописи не рецензує й не повертає їх назад авторам.
З питань, пов'язаним з рішенням різних соціальних проблем, можете звертатися в
Білоруську громадську організацію соціального розвитку й співробітництва (БГОСРС).
Електронна адреса: bposdc@tut.by
Інформація на сайті: http://bposdc.at.tut.by
ВIД РЕДАКЦII
У добру годину
Білоруська Криниця...
Увага, КОНКУРС!
До уваги читачів!
ТЕМА НОМЕРА
Тисяча двадцятиліття
Водохрещення  Київської Русі
Алена ГОЛУБ
Постріл Аврори по Білому Дому
Павло ХОДОС
ПОЛIТИКА
Затишшя перед ...
конструктивним діалогом
Микола МАКСИМОВИЧ
Саміт СНД у Бішкеку
Олесь ГРУША
Неважливо, як голосують -
важливо, як рахуватися
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ
Цирк на дроте!
Галина СЧАСТНАЯ
ЕКОНОМIКА
Треба сподіватися на краще,
а готуватися до гіршого
Михась СКРИПКА
Енергетичний марафон
Петро СИЛКО
Чи потрібна білорусові земелька?
Валентина КУЛИК
Бізнес бізнесу різниця!
Людмила ТКАЧЕНКО
СУСПIЛЬСТВО
Буває, що й ведмідь літає
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ
Ситий голодного не розуміє
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
Нехай кожний цвіркун
знає свій шісток!
Тетяна САМСОНОВА
КУЛЬТУРА
По хвилях моєї пам'яті
Катерина ВОВК
Прости й відпусти
Ірина ПАВЛИНА
Пісня першої любові
Ліза БІГУН
РIЗНЕ
Молода людина ,
поступитеся місцем...
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
Спілкуйтеся собі на здоров'я
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
Футбол: Білорусь - Англія
Петро СИЛКО
Rambler's Top100
Із дворіччям виходу ІБК
редакцію поздоровили:

Алик ПИЛЬГРАМ (США)
Андріс ЛАВИНШ (Латвія)
Антон МАРЧУК (Україна)
Антоні й Мери МЕУС (Франція)
Артурас ПЕТЕРС (Литва)
Божена ВОНДРАЧКОВА (Чехія)
Валентин СУРМАЧ (Австралія)
Валентина КУЛИК (Білорусь)
Вероніка ДЕЕВА (Білорусь)
Вика ТУРГАЛЕЕВА (Німеччина)
Віктор ДРАГУНІВ (Білорусь)
Віктор РУДЕНОК (Білорусь)
Вікторія КУРКЕ (Естонія)
Вікторія УСС (Росія)
Винцук ЛАМЕЙКА (Литва)
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Витовт ЮРЧИК (Великобританія)
Владимир ЦАРИК (Білорусь)
Ганна КОБЕЦЬ (Білорусь)
Джоель КАТОНА (Канада)
Дмитро ГУЛЕГИН (Німеччина)
Ельза СТРАВИНСОН (Швеція)
Жанна ФЕДОРОВА (Білорусь)
Збігнев ЛИНКЕВИЧ (Польща)
Лариса МИРОШНИЧЕНКО (Білорусь)
Леонід МИСЬКО (Казахстан)
Людмила ТКАЧЕНКО (Білорусь)
Луїза БОВЕР (Голландія)
Марія САПРОНОВА (Франція)
Марися ЮРЧИК (Великобританія)
Марек ХОМЧЕК (Польща)
Микола САРАПЕНЯ (Канада)
Михась ГУЧОК (Бельгія)
Миша ГОЛЬДБЕРГ (Ізраїль)
Моніка ПЕЛЬВЕРС (Голландія)
Микола КОРНИЛОВИЧ (Австралія)
Олена НИКИТЮК (Німеччина)
Петра БОНЕВА (Чехія)
Петро РОМАНОВСКИЙ (Польща)
Пятрас НОРВАЙШ (Литва)
Савелій ТИТОВ (Росія)
Семен РОЙЗМАН (Ізраїль)
Семен ФРИДЗОН (США)
Сергій ВАЛЬКОВИЧ (США)
Сергій НЕМЕРОВСКИЙ (Україна)
Софія БЛИЗНЮК (Україна)
Чеслав ЮРГЕЛЕВИЧУС (Литва)
Юрате ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Юрген СТИУЛС (Швеція)
Ян БЕЛЯВСКИЙ (США)
Яніна ТОМИЛЬЧИК (Бельгія)
Янис ТУМАЛИС (Латвія)
Енергетичний марафон
Петро СИЛКО

       Дорогі читачі ІБК, практично вся історія людства пов'язана з використанням енергії. І цей нескінченний історичний енергетичний марафон почався з моменту оволодіння людьми вогнем. Первісні люди використовували вогонь для висвітлення, зігрівання, готування їжі, захисту від диких тварин і подачі умовних сигналів. Згодом люди навчилися одержувати вогонь різними способами. Крім того, поступово розширювалося коло завдань і цілей  для його використання. Цей період був одним з вирішальних у розвитку нашої цивілізації. Практично всі види діяльності людини стали здійснюватися за рахунок використання енергії. Поступово люди навчилися перетворювати енергію одного виду в більше зручну для використання енергію іншого виду. Питаннями такого перетворення займалися кращі розуми людства. У цьому різновиді людської діяльності було зроблено багато відкриттів і винаходів. Галузь господарської діяльності людини, що займається питаннями перетворення, передачі й використання енергії, називається енергетикою. Вона, як жодна інша область діяльності людини, впливає на наше життя й вимагає випереджального свого розвитку. Прорахунки в розвитку цієї галузі мають серйозні наслідки. Тепло й світло в будинках, транспортні потоки, робота промисловості - все це вимагає постійних витрат енергії. Основою енергетики сьогоднішнього дня є паливні запаси вугілля, нафти й газу, які задовольняють приблизно на дев'яносто відсотків енергетичні потреби людства. Однієї з важливих проблем в енергетику, крім перетворення енергії, є забезпечення можливостей її зберігання й транспортування. Найбільш універсальною формою енергії є електрична форма. Електрика виробляється на електростанціях і розподіляється між споживачами за допомогою електричних мереж комунальними службами. Припинення подачі електроенергії паралізує всі види людської діяльності й промисловість. Дефіцит електроенергії, як і іншої енергії, стримує прогресивний розвиток всіх видів людської діяльності. Потреби в енергії постійно продовжують рости. Наша цивілізація динамічно розвивається. А будь-який розвиток вимагає, насамперед, енергетичних витрат і при існуючих формах національних економік багатьох держав можна чекати виникнення серйозних енергетичних проблем. Більше того, у деяких країнах, у тому числі й у Білорусі, вони вже існують. Навіть якщо енергетичної кризи вдасться уникнути, мир, рано або пізно, неминуче зштовхнеться з тим, що основні види традиційного палива будуть вичерпані. Запаси нафти, газу, вугілля не нескінченні. Чим більше ми використовуємо ці види енергетичної сировини, тим менше їх залишається й тем дорожче з кожним днем вони нам обходяться. Незважаючи на те, що кількість розвіданих запасів деяких енергетичних ресурсів, наприклад нафти, зростає, перед людством уже коштує завдання освоєння невичерпних джерел енергії.
       Наше століття характерне переходом до інших джерел енергії, у результаті, якого людство зможе міцно стати на шлях створення невичерпної системи постачання енергією. Питання, хто першим прибіжить до такого фінішу історичного енергетичного марафону, уже давно розбурхує розуми багатьох політиків і бізнесменів. Вони, звичайно, прагнуть одержати ті дивіденди, які будуть супроводжувати тільки переможцеві. Але таке явище несе в собі величезну небезпеку для майбутнього всього людства. А в наш час ще поки можна вибирати між різними джерелами енергії. При цьому у світі історично сформувався пагубний критерій такого вибору. Згубність полягає в тім, що вирішальне значення для критерію вибору джерела енергії в цей час грає вартість  перетвореної енергії, що відпускається, або одержання прибутку. Людство вже підійшло до такої стадії свого розвитку, що визначальними факторами при виборі джерела енергії спочатку повинні бути його мінімальний вплив на здоров'я людини й на навколишнє середовище, і тільки потім - економічний фактор. Давайте розглянемо деякі можливі джерела енергії, які вже сьогодні поступово заміняють вугілля, нафта й газ. Спочатку звернемося до сонячної енергії. Земля щодня одержує від сонця в тисячу разів більша кількість енергії, чим кількість енергії, вироблювана всіма електростанціями миру. Завдання тут складається лише в тім, щоб практично використовувати хоча б її невелика кількість. Не можна затверджувати, що широкомасштабне використання сонячної енергії не буде мати ніяких наслідків для навколишнього середовища, але все-таки  вони будуть незрівнянно меншими, чим у традиційній енергетиці. Воднева енергетика. Можливість повсюдного використання водню як палива сьогодні виглядає менш підбадьорюючої, чим раніше. Це напрямок енергетики припускає одержання водню у великих масштабах шляхом розкладання води, транспортування "пального" до пунктів споживання й використання його в тих випадках, де зараз спалюють викопне паливо. Про водневу енергетику мріють давно через те, що питома теплота згоряння водню в три рази вище, ніж у нафти або бензину; продуктом згоряння водню є водяна пара; і ресурси сировини для одержання водню безмежні. Але водень як пальне має ряд недоліків: він більше вибухонебезпечний, чим метан; об'ємна теплота згоряння водню в три рази менше, ніж у природного газу. Проте, у деяких випадках застосування водню як палива не тільки корисно з екологічної точки зору, але й цілком економічно виправдано. Атомна енергетика. Атомні електростанції (АЕС) наносять не менший збиток, чим теплові електростанції. Небезпека їхнього використання обумовлена ще й тим, що працюючі в цей час АЕС є основним джерелом негативного впливу на генні системи живих організмів. Крім того, в атомній енергетиці до кінця не досліджені всі питання ядерної безпеки, не вирішені проблеми утилізації й повторного використання відпрацьованого палива ядерних реакторів. Коефіцієнт корисної дії (ККД) сучасних АЕС не перевищує 33%, у той час як у теплоелектростанцій - 39%. Невисокий ККД АЕС обумовлений порівняно низькою температурою водяної пари (близько 300°С), що нагрівається теплом атомного реактора. Умови безпеки не дозволяють збільшити цю температуру, а вона визначає ККД парової турбіни й, отже, всієї АЕС. Як ми бачимо, шлях до нешкідливої енергетики майбутнього досить складний і важкий. Тут можливі різні рішення й різні варіанти. Але сам головним є те, що при виборі того або іншого джерела енергії повинен використовуватися комплексний критерій його вибору, у якому пріоритетним фактором є мінімальний вплив на здоров'я людини. Інакше фініш нашого енергетичного марафону збіжиться з кінцем існування нашої цивілізації. До нових зустрічей, дорогі читачі ІБК!
Треба сподіватися на краще,
а готуватися до гіршого
Михась СКРИПКА

       Сьогодні майже всі ЗМІ говорять про світову економічну кризу 2008 року. Однак як тільки справа доходить до пояснення його причин, прогнозування шляхів його розвитку й тим більше пророкування кінцевих його результатів, то відразу починається істотна плутанина. Залишається лише ясним, що більшість аналогій з минулим і багато колишніх закономірностей зараз не спрацьовують. Це не "Велика депресія" тридцятих років і не криза сімдесятих-вісімдесятих. Це глобальна криза XXІ століття. Сьогодні явно спостерігається неадекватність багатьох створених міжнародних структур і систем. Тому зараз потрібні могутніші, чим десятиліття назад, способи його подолання. По оцінках міжнародних економічних співтовариств розвиток економіки миру вже вступило в стадію рецесію, що буде найсуворішої із Другої світової війни. При цьому вперше увесь розвитий світ вступив у неї майже синхронно. Я не буду переказувати різні пояснення причин виникнення цієї кризи, що, як відомо, почався в Сполучених Штатах, а зупинюся на можливих основних наслідках. Так економічний оглядач газети "The Fіnancіal Tіmes" Мартін Вулф у номері від 10 жовтня 2008 року розглянув можливі наслідки кризи 2008 року для процесу глобалізації: "Як переживе кризу глобалізація, що залежить від продовження ліберальної ринкової політики в усьому світі? Технології (особливе здешевлення інформації й засобів комунікації) теж, звичайно, відіграють більшу роль, але самі по собі вони не здатні розвивати глобалізацію. Куди більшу роль грає рішучість розвивати відкриті фінансові системи, заохочувати прямі інвестиції й знімати торговельні бар'єри. Саме торгівля - головний двигун глобалізації. ... Нинішня фінансова криза таїть у собі три небезпеки. По-перше, він може відбити бажання лібералізувати фінансові ринки. Якщо навіть США і Європа не справляються з керуванням вільним фінансовим ринком, як можуть  країни, що розвиваються, сподіватися удержати контроль над ним? По-друге, він може підірвати віру в модель капіталізму, засновану на вільному ринку. І, нарешті, криза може погіршити стан світової економіки". 13 жовтня 2008 року газета "The Tіmes" писала, що у світі піде поступовий відхід від однополярної глобальної валютної системи, заснованої на доларі. Посилаючись на "Жэньминь жибао" газета привела думку китайського економіста Ши Цзяньсюня, що призвав до "диверсифікованості валютної й фінансової системи й справедливому фінансовому порядку, що не буде залежати від Сполучених Штатів". Американський фінансист Джордж Сорос в "Dіe Welt" від 14 жовтня 2008 року пророкував відносне ослаблення економіки й занепад США й піднесення Китаю: "У той час як у нас накопичувалися борги, вони (китайці) заощаджували й збирали багатство. Китайцям через якийсь час буде належати більша частина миру, оскільки вони переведуть свої доларові резерви й внески в США в справжні активи. Це змінить розміщення сил. Зрушення влади убік  Азії відбудеться в результаті зроблених Америкою за останні 25 років гріхів". 15 жовтня 2008 року "Нова газета", говорячи про спільні дії країн ЄС по оздоровленню фінансової системи, писала: "Для Євросоюзу криза зробила те, що не змогла зробити за десяток років єдина валюта євро. Євросоюз має намір почати формування справжнього свого економічного уряду, у якому держави працювали б рука об руку з Європейським центральним банком". В інтерв'ю російському журналу "The New Tіmes" від 18 листопада 2008 року філософ Фрэнсис Фукуяма сказав: "... це не кінець капіталізму. Я думаю, це кінець рейганізму. У Рейгана було кілька ідей, одна з яких полягала в тому, щоб скоротити податки, але витрати залишити на колишньому рівні: уважалося, що це приведе до економічного росту. І привело, але це ж породило й безліч проблем. Інша ідея складалася в дерегуляции, у тому числі й у дерегуляции фінансових ринків. І саме тут таїлися самі великі помилки, ці ідеї необхідно в корені переглянути. Саме зараз в американської політичної системи з'явилася можливість розглядати нові шляхи й нові ідеї. ... В останні два місяці, коли розверталася криза, долар насправді зміцнював. Чому? Тому що в умовах  ситуації, що погіршується, в економіках багатьох країн інвестори, проте , думають, що Сполучені Штати найкраще збережуть їхні заощадження. Я думаю, що ймовірність того, що США втратять позицію світового економічного лідера, дуже мала". От такі основні прогнози на майбутні наслідки. Я хочу лише ще додати, що обвал фондового ринку в жовтні 2008 року став рекордним для США за останні 20 років, а для Японії - за всю свою історію. Так що, дорогі друзі, будемо сподіватися на краще, а готуватися до гіршого. До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі ІБК!



Бізнес бізнесу різниця!
Людмила ТКАЧЕНКО (Білорусь, м. Мінськ) Конкурс

       Дорогі читачі ІБК, очевидно, це вже остання моя стаття цього року. По суті справи я й не планувала неї писати, але ваші листи змусили мене відповісти на питання й прокоментувати деякі ваші твердження. Почну з листа, що мене дуже засмутило. Очевидно, пише хлопець. Він пише, що "моя сестра спокійно сидить в Інтернеті й знайомиться.... Вона заробляє такі бабки, що тобі й не снилися. А те веб-дизайн, програмування!.... Дурниця все це - не для дівчини". Ну, що відповісти на такий лист? Я навіть і не думала, що такий лист можна написати в газету. Хочу лише сказати, що бізнес бізнесу різниця. Я за бізнес, у якому не порушуються закони і який не суперечить християнській моралі. Іноді доводиться чути від людей, що при веденні справ у бізнесі можна допускати нечесність або напівправду. Виправдують це звичайно тим, що всі навколо, або більшість, так і надходять. Дійсно, нам у житті доводиться із цим часто зустрічатися. Нам продають і прострочений продукт, і зовсім зіпсований. Але це свідчить тільки про одному, що люди більше зайняті не правильним веденням справ, пошуком і закріпленням клієнтів, а, швидше за все, заробляють гроші за рахунок споживачів. Як правило, це люди, далекі від релігії й совість у них уже спалена. Не хочу далі розвивати тему нечесного бізнесу. Але, люди, що мають хоча б невеликий досвід самостійного ведення бізнесу, знають, що клієнтів можна удержати тільки чесним підходом. Тому в цій статті я хочу поміркувати про основні християнські принципи при занятті бізнесом. Ми адже можемо займатися бізнесом у будь-яких областях людської діяльності. Наприклад, у виробництві або в сфері послуг. Але якщо ми християни, то нам важливо знати основні християнські принципи й дотримувати їх, навіть якщо це суперечить прийнятим суспільним правилам або установкам. Так, зіштовхуючись із безпосереднім заняттям, з'ясовується, що нам необхідно вирішити масу різних питань. Наприклад, як реалізувати продукцію, і в які строки; як звертатися з найманими робітниками, коли вони вередують і не хочуть працювати; як домовлятися з партнерами й постачальниками, з податковими органами й ще багато хто іншім. Але Бог дає нам веління для кожної виникаючої ситуації й вони ці правила дуже актуальні. Розглянемо одне з них. "Отже, чи їсте, чи п'єте, або інше що робите, усі робіть у славу Божу". Таким чином, Ісус говорить через апостола Павла, що всі, щоб ми не робили, навіть такі елементарні речі, як прийняття їжі або води, ми робили б з єдиною метою - прославити Добродії! Виникає питання, а як це робити? Якщо, наприклад, ми займаємося виготовленням продукції або наданням послуг, то ми постійно адже думаємо, як догодити людям. А тут зовсім інша справа - треба догодити Богові. Бачите різницю? У першому випадку нам треба зробити всі так, щоб одержати похвалу від людей, а в другому випадку одержати похвалу від Бога. Як ми знаємо, стандарти Бога набагато вище, ніж стандарти в людей. Адже люди бачать тільки видимі речі, а  Бог бачить і наше серце. Люди часто можуть і не помітити нашу недостатню запопадливість, вони будуть згодні на те, щоб одержати менш якісне. Але Бог говорить, що, якщо ти робиш ремонт для когось, або шиєш або керуєш, то все роби в Його славу. І це надихає й накладає ще більшу відповідальність. "Усі робіть без ремства й сумніву, щоб вам бути не докірливими й чистими, чадами Божими, непорочними серед перекірливого й розбещеного роду, у якому ви сіяєте, як світила у світі". Бог хоче, щоб ми відрізнялися від цього миру й існуючого в ньому безладдя й суєти. Іноді нам здається, що неможливо випливати таким курсом. Але з Богом нам все можливо. Тому якщо мир обманює й намагається урвати, украсти, часто називаючи це "економією", ми так не надходимо. Ми відповідальні не перед людьми, а перед Богом. І тоді мир буде дивуватися, бачачи в нас Його славу й світло. Таким чином, бізнес у християнському розумінні - це, насамперед  християнська організація своєї справи. Він у корені відрізняється від прийнятого в суспільстві поняття, що бізнес - це тільки заробляння й одержання прибутку. Заняття християнським бізнесом дозволяє людині стати професіоналом у своїй справі й бути відносно вільним. Відносно, тому що християнський бізнес не виключає, а скоріше приносить більшу відповідальність перед клієнтами, постачальниками, владою, найнятими працівниками, законом і, насамперед, перед Богом. І нехай Господь благословить кожного з нас, хто вирішив у такий спосіб служити людям і Йому. До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі ІБК!
Чи потрібна білорусові земелька?
Валентина КУЛИК (Білорусь, м. Мінськ) Конкурс

       При зустрічі зі своїми знайомими, з якими я довго не бачилася, я майже завжди запитую їх, як вони живуть?  І у відповідь я звичайно чую слова, що так собі живемо. Я, особисто, під цими словами розумію, що люди живуть не бідно, і не багато. І завжди виникає питання, а як візуально можна визначити, як же все-таки живе людина?  По одязі? ... Але зараз майже всі одягаються пристойно. Мені часто говорять, що це легко можна зробити по машині. Тому я якось поцікавилася в одного знайомого, власника нової дорогої іномарки, скільки він заробляє, що купив таку дорогу машину? І він мені сказав, що не так вуж і багато, а машину просто взяв у кредит. Виходить, наявність дорогої машини, звичайно, щось говорить уже про рівень життя людини, але не однозначно, як у старі радянські часи. Але от недавно я якось зустріла свою однокласницю, що жодного разу не бачила після закінчення школи. Вона спочатку захлинаючись спробувала мені розповісти про своє життя, але потім спохватилася, вибачилася й сказала, що їй терміново треба забирати сина з дитячого садка. Вона дала мені всі свої телефони й попросила, щоб я обов'язково їй подзвонила. Прощаючись із нею, я не упустила можливості, що б не задати своє стандартне питання, як же вона хоч живе? І вона вже майже на ходу відповіла, що живе відмінно, купила недавно гарний будинок із садом і городом площею майже 30 соток. І прощаючись, вона ще раз попросила мене їй подзвонити, мол, поїдемо на шашлики й про усім поговоримо. І звичайно я обов'язково подзвонила своїй однокласниці. Ми домовилися об зустрічі й поїхали до неї на дачу. Вона показала мені свій будинок і сказала, що вона із чоловіком і дітьми живе тут все літо й тільки восени їде в місто. Я пробула в неї два вихідних дні й, дійсно, по сьогоденню відпочила від міської суєти. І я зрозуміла, що мірою добробуту людини може стати наявність власного будинку й гарної ділянки власної землі. Звичайно, у цьому нічого нового немає. У західних країнах це так воно і є. Просто мені необхідно було все відчути, щоб до кінця це зрозуміти. І я подумала, невже ми, білоруси, такі вуж і бідниі в порівнянні з жителями розвинених країн? Виявляється, немає. Я порахувала й одержала, що на кожного білоруса, незалежно від віку, у середньому доводитися близько 70 соток землі, близько 70 соток лісу й близько 60 соток водних просторів. І тим, що перебуває на цих сотках, ми природою теж не обділені. У багатьох провідних країнах Європи аналогічна статистика виглядає значно гірше. Так у чому ж криється причина нашого майже вже столітньої загальної злиденності й убогості? Може те, що ми, білоруси, ледарі? Ні, вуж у цьому нас дорікнути ніхто не може. Адже всім відомо, що ми працьовитий народ. Так у чому ж все-таки причина? На мою думку, причина в тім, що після жовтневого перевороту 1917 року вся політика більшовицького режиму була спрямована на те, щоб знищити приватну власність і відірвати людини від землі. Але ж рідна земля це й годувальниця, і поїльниця для будь-якого народу, що проживає на ній. І за 64 роки існування цього режиму (аж до 1991 року) ця політика насаджувалася й затверджувалася. Так що в сучасного покоління людей дбайливе й турботливе відношення до землі й, взагалі, до природи практично повністю відсутній. На жаль, доводитися констатувати, що після придбання незалежності в 1991 році політика нової білоруської влади в цьому плані не змінилася. Ми як і раніше живемо в полоні нав'язаних нам радянських подань про будинок, про роботу, про родину й, саме головне, про землю. Запитується, чому сьогоднішня влада всіма силами прагне зберегти ці дикі подання в нашій свідомості? Так, щоб проводити ту ж саму антилюдську політику, тому що сьогоднішня влада іншої політики й у принципі проводити не може. Для іншої політики потрібні інші люди й не з радянським, а з іншим світоглядом.
       А мені от особисто не байдуже, що робиться на моїх декларованих сотках землі, лісу й водних просторів. Мені не байдуже їхній стан:  чи бережуть їх або забруднюють хімічними відходами або радіоактивністю. І в сільській місцевості мені хочеться бачити не будиночки, у більшості випадків мало придатні для житла, а добротні будинки садибного типу. Та й у містах наші люди гідні жити в гарних повногабаритних квартирах і мати дачні будинки за містом, щоб оздоровлюватися в літню пору. Все це визначається політикою й діяльністю держави. Так багато якім відомо, що 8 жовтня цього року минув строк реєстрації й приватизації дачних земельних ділянок. І як повідомлялося в пресі, близько 270 тисяч ділянок у країні не були зареєстровані. А це становить більше половини від загальної кількості всіх садівничих ділянок. І в пресі відразу поспішили зробити висновок, що багато земельних ділянок хазяям не потрібні. І тепер за законом ці дачі в людей може забрати державу. Можливо, у когось це й треба зробити. Але я боюся, що за огульним підходом постраждають багато пенсіонерів, які через відсутність фінансових засобів не змогли приватизувати земельні ділянки. А для багатьох пенсіонерів земельна ділянка є єдиною підмогою в їхньому важкому житті. І позбавити їх цієї підмоги не можна. Адже не зрячи в народі говорять, що якщо є руки й земля, те завжди можна прожити на цьому світлі. Так що земелька потрібна й потрібна вона рідна кожному білорусові! До нових зустрічей, дорогі читачі ІБК!
ЕКОНОМІКА
Розділ представляє Алена Голуб

       Михась Скрипка в статті "Треба сподіватися на краще, а готуватися до гіршого" говорить про глобальну економічну кризу 2008 року і його можливих наслідків. Відомий фахівець в області ядерної фізики Петро Силко в статті "Енергетичний марафон" указує на необхідність використовувати нові критерії при виборі шляхів розвитку сучасної енергетики. Учасниця конкурсу "Золоте перо ІБК-2008" Валентина Кулик у статті "Чи потрібна білорусові земелька?" розповідає про зацікавленість людей  в освоєнні земельних ділянок. Про необхідність розвитку християнського бізнесу говориться в статті учасниці конкурсу "Золоте перо ІБК-2008" Людмили Ткаченко " Бізнес бізнесу різниця!".